“Вся моя родина працює в УКРГРАФІТ”
Машиніст крана, цех №4
Давно працюєте в УКРГРАФІТ?
На завод я прийшла в 1987 році, одразу після училища. Почала працювати машиністом крана в цеху механічної обробки №5. Через два роки перейшла до цеху графітації. Хотілося заробити гарячий стаж, та й графік роботи тут був зручнішим для мене. Ось з тих пір і до сьогодні – більше 32 років, виходить, – я працюю в цеху графітації.
32 роки – вражає. За такий час не думали перейти на інше підприємство?
Ні, навіть у думках не було. Мені завжди подобалося працювати в УКРГРАФІТ. Подобалася зарплата насамперед – говорю, як є. Навіщо кудись іти? Навіть у важкі 90-ті роки не було почуття, що треба міняти роботу. Колектив у нас дуже добрий. Ми всі один одного вже давно знаємо, дружимо, спілкуємося, виручаємо якщо потрібно. В нас немає чвар та обговорень за очі. Атмосфера дуже хороша, і начальство шанобливо ставиться. У перервах між роботою можемо пожартувати та посміятися.
З якими почуттями зазвичай йдете працювати? Чи хочеться приходити сюди?
Хочеться! Навіть коли йдеш у відпустку, все одно тягне на завод. Понад два тижні важко без улюбленої роботи. Якщо б не хотіла, вже давно пішла б – мені ж вже і на пенсію можна. Чоловік мій також тут працює – завантажувач-вивантажувач печей графітації. Нещодавно отримав нагороду від заводу за бездоганну багаторічну працю. Дочка теж пішла моїми стопами – працює машиністом крана в цеху №3.
Робота машиніста крана, вона яка? Напевно, не проста?
Ні, не проста. Але важко лише спочатку. Людина з часом може впоратися із будь-яким завданням. А тим паче я, яка 35 років провела на кранах. Всі навички відпрацьовані до автоматизму. Механізм стає майже частиною твого тіла. Я за роки роботи тут опанувала всі типи кранів – кран-балки, грейферні, всі-всі.
Щойно у вас закінчилася зміна. Чим зазвичай займаєтесь після роботи, у вихідні, у відпустках?
Доглядаємо онука, мандруємо цікавими місцями. Їздимо країною, милуємося красою. Навіть у карантин намагалися кудись вибиратися – хоча б на Хортицю. А так переважно час з родиною проводжу. Вік вже такий – на танці не побігаєш (сміється).
